Літературний краєзнавчий календар 

ювілейних дат Миколаївщини  на 2017 рік
Січень

16 – 75 років від дня народження Анатолія Леонтійовича Качана (нар. 1942), поета, уродженця с. Гур’ївка Новоодеського району

20 –75 років від дня народження В’ячеслава Тимофійовича Качуріна (нар. 1942), поета

Лютий

15 – 75 років від дня народження Івана Сергійовича Григурка (1942–1982), прозаїка, публіциста.

16 – 65 років від дня народження Віктора Олексійовича Жадька (нар. 1952), українського прозаїка, публіциста, видавця.

Березень

 8 – 80 років від дня народження Олександра Вікторовича Зими (1937 – 1986), письменника

Травень

 18 – 40 років від дня народження Олександра Федоровича Сичьова (нар. 1977), поета, композитора, викладача, диригента, заслуженого артиста України

Червень

29 – 100 років від дня народження Леоніда Якимовича Вороніна (1917– 1990),

Липень

 24 – 100 років від дня народження Бориса Йосиповича Слободянюка (1917–1986), письменника, журналіста

24 – 50 років від дня народження братів Капранових (нар.1967) (Віталія Віталійовича та Дмитра Віталійовича), українських письменників, видавців, публіцистів, громадських діячів

Серпень

 8 – 50 років від дня народження Володимира Миколайовича Васильєва (нар. 1967), російського письменника-фантаста, уродженця м. Миколаїв

30 – 95 років від дня народження Павла Прокоповича Глазового (1922 – 2004), поета-гумориста, уродженця с. Новоскелеватка Казанківського району

Вересень

 30 – 40 років від дня народження Олексія Дмитровича Кваші (1977 – 2015), уродженця м. Миколаїв

Жовтень

21 – 110 років від дня народження Дмитра Пимоновича Надіїна (1907–1942), українського поета, уродженця с. Володимирівка Казанківського району

Учитель у моєму житті

Найголовнішою людиною в моєму житті був, є і буде Учитель. Хто навчив нас читати, писати, рахувати?

Учитель.

Хто прищеплює нам любов до прекрасного, до мистецтва?

Учитель.

Ми часто ходили до нього поділитися своїми думками, порадитися. І учитель ніколи не відмовить, завжди знайде час для відвертої розмови.

В нашій країні, де навчається кожна дитина, вчитель – це перша людина. Майбутнє дітей нашого народу – в руках учителя, в його золотому серці.

Зі свого свідомого віку я мріяла тільки про одну професію – професію учителя. В початкових класах у мене була дуже хороша вчителька -  Хавро Катерина Миколаївна. Вона дуже цікаво вела уроки, всі заслухувались, навіть самі непосидючі. В класі завжди була робоча, невимушена обстановка. Кожний хотів отримати гарну оцінку. І якщо у когось щось не отримувалося, то Катерина Миколаївна могла так пояснити незрозуміле, що учень відразу ж казав: «Це ж так просто». З того часу у мене з’явилася мрія – стати вчителем. Мені теж хотілось вчити дітей, знаходити шлях до їхніх сердець. Хотілося знати: про що вони думають, що люблять, допомагати їм у тяжкі хвилини.

Вчитель повинен вміти все, все повинен встигати, завжди повинен бути прикладом своїм учням.

«Вчитель – не тільки учитель, але й учень. Вчитель віддає свою енергію, кров, все, що у нього є цінного, своїм учням, народу. Вчитель, з одного боку, віддає, а з іншого, як губка, вбирає в себе, бере все краще від людей, життя, науки і це краще знову віддає дітям».

Ми ніколи не повинні забувати своїх вчителів. Повинні намагатися бути схожими на них.

Я понесу в своєму серці образи дорогих мені вчителів. Я і мої однокласники ніколи не забудемо стежку до будинку нашого класного керівника – Шевчук Любов Іванівни. Це людина, яка заслуговує право називатися Вчителем. Це людина, яка зробила для нас дуже багато – для класу і для кожного особисто. Це вчитель, який уміла робити все, на все знаходила час. Писати статті в газету, приймати участь в суспільному житті, вести гурток юннатів, закласти дендропарк, співати в хорі і при цьому мати сім’ю, двох дітей.

Професія вчителя важка, але водночас і почесна, благородна.

Я пам’ятатиму вас завжди: Рибчук Галина Григорівна та Федір Михайлович,

Случак Віра Павліва, Загинайченко Ніна Іванівна, Шайнога Галина Федорівна.

Спасибі вам за вашу доброту, терпіння, турботу, розуміння. Щиро бажаю вам здоров’я, радості, благополуччя, гідної заробітної плати, хороших учнів, добра, теплоти і удачі!

Ірина Алєйнік, учитель Новогригорівської ЗОШ І-ІІ ступенів

                                                       

              Український солдат

Весна іде, буяють квіти,

Із бою не вертаються українські діти,

Багато хто серед поля поліг

Й інші  відстоюють вільний наш світ.

Вони молодці, не злякались гармат,

Ні шуму, ні граду в наших краях.

Родини їх ждуть.

Матері їхні плачуть.

Бо діти - це їхні, мужні солдати.

Не бійтесь ви вистрілів,

Не бійтесь гармат,

Бо  вас захища

Український солдат.

                        Учениця 9 класу Пушка Каріна (2017)

ВРАЖЕННЯ ВІД ПОЇЗДКИ ДО МІСТА МИКОЛАЇВ УЧНІВ  НОВОГРИГОРІВСЬКОЇ ШКОЛИ

Нещодавно ,під час осінніх канікул, учні школи побували  на екскурсії у місті Миколаїв.

 Спочатку, Згурська Тетяна Михайлівна,вчитель історії та географії, ознайомила учнів з пам’ятниками та будівлями вулиці Садової це – Кафедеральний Собор Касперівської Ікони Божої Матері;пам’ятний хрест на честь 2000-ліття Різдва Господнього;в Сквері Ради Європи - монумент «Єдина Європа»;меморіал Небесної сотні,що символізує прагнення до перемоги,жертовність. Замикає вулицю Садову і служить композиційним центром площі - Адміралтейство (будівля управління заводу імені 61 комунара)

І ось ми біля краєзнавчого музею.

 Краєзнавчий музей — місце, де зустрічаються сьогодення і минуле. Коли проходиш по його залах, то відчуваєш, як дух часів, що пішли, наповнює тебе.

Тут можна  годинами розглядати дивовижні експонати, а можна просто мріяти, уявляючи себе то скіфом, то солдатом Північної війни.

Екскурсія в краєзнавчому музеї починається з доісторичних експонатів. Це знаряддя праці первісної людини, витвори якнайдавнішого мистецтва, зброя і багато що інше. Проходячи по залах музею, можна побачити, як удосконалювалася людина, стаючи вмілішим, майстернішим. Наші далекі предки були великими майстрами, могутніми воїнами, талановитими архітекторами. Відчуваєш гордість за них, що жили багато століть назад і що уміли облаштовувати свій побут з такою ретельністю і вправністю.

Значну цінність становить собою експозиція, що постійно діє, «Друга світова війна». Тут можна побачити те, до чого, здається, не повинне було прагнути людство: знаряддя, призначені для масового вбивства.

 В кінці експозиції можна побачити експонати, що розповідають про перемогу в Другій світовій війні.

Сучасні експозиції радують око. У всьому своєму різноманітті представлені шедеври народних ремесел, роботи фотохудожників, скульпторів, живописців — всіх тих, кого повною мірою можна назвати творцями історії. Принаймні тій її частині, яка не пов’язана з насильством і смертю.

Закінчилася екскурсія прогулянкою по Радянській,на якій ми побачили пам’ятник кораблебудівникам. Це дуже незвичайний пам’ятник. Авторами скульптури були майстри з Києва. Пам'ятник встановлено на насипному кургані. Він являє собою композицію  з декількох елементів. Всі вони мають символічне значення.

Це було незабутньо. Ми відкрили для себе «новий» Миколаїв: сучасний, цікавий, з великою історією та мистецтвом. Ми всі вдячні  організатору поїздки – Згурській Тетяні Михайлівні. І вже з великим  нетерпінням чекаємо на наступні відкриття.

 Алєйнік Ірина Володимирівна,вчитель української мови і літератури Новогригорівської ЗОШ І-ІІ ступенів